зіткати

ЗІТКА́ТИ (виготовити що-небудь тканням), ВИ́ТКАТИ, УТКА́ТИ (ВТКА́ТИ) розм., ЗАТКА́ТИ діал. — Недок.: тка́ти. Коли у моєму слові Олжа павутиння зітче, Жбурни його, як полову, На сором моїх очей (Б. Олійник); Мати іде по росистих травах з полотном, яке недавно сама виткала на власному верстаті (І. Цюпа); Учора, як воно (дитя) успалося, то так довго спало: цілу губку (міра полотна) я уткала (Словник Б. Грінченка); Сама найзамисливіша ткаля не затче такої рясної плахти (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. зіткати — зітка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зіткати — -тчу, -тчеш, док., перех. Виготовити що-небудь тканням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зіткати — ЗІТКА́ТИ, тчу́, тче́ш, док., перех. Виготовити що-небудь тканням. Третій [подарунок], то червоні прапори — Пряхи пряли, ткалі ткали — зіткали! (Ус., Вибр., 1948, 19); *Образно. Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, що над нами узори зіткала (Гонч., Вибр., 1959, 71).  Словник української мови в 11 томах
4. зіткати — Зіткати, -тчу, -тче́ш гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток. Стор. МПр. 74.  Словник української мови Грінченка