з’ясований
З’ЯСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до з’ясува́ти.
Походження первісного землеробства у Східній Європі, в тому числі й на Україні, ще не з’ясоване (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 37);
// з’ясо́вано, безос. присудк. сл.
На жаль, капітан футбольної команди, через якого йшов зв’язок, загинув, і деякі подробиці [матчу] досі не з’ясовано (Ю. Янов., II, 1954, 22).
Словник української мови (СУМ-11)