з’їдини

З’Ї́ДИНИ, ин, мн. Те саме, що з’ї́ди.

— Восени були два добрих прикладки [стіжки сіна], а потім як вітром розвіяло. Зосталися самі з’їдини (Тют., Вир, 1964, 112).