з’їди

З’Ї́ДИ, ів, мн. Недоїдені тваринами залишки сіна, соломи і т. ін.

— Нащо з’їдів понакладав та гною понавертав? (Мирний, IV, 1955, 358);

Мішанку треба готувати не під час роздачі, а за п’ять-шість годин до згодовування. Вона запашнішою стає, з’їдів не лишається (Рад. Укр., 6.IV 1961, 2).