з-поза
З-ПО́ЗА, прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, з протилежного або зворотного боку якого спрямовано рух, дію.
Усі гості з-поза столиків вовком на мене глипали (Март., Тв., 1954, 199);
Здалеку, з-поза річки, стріляли гармати (Довж., І, 1958, 450);
Блиснуло сонце з-поза гір в зеленому саду (Крим., Вибр., 1965, 50).
Словник української мови (СУМ-11)