з-поза

З-ПО́ЗА, прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, з протилежного або зворотного боку якого спрямовано рух, дію.

Усі гості з-поза столиків вовком на мене глипали (Март., Тв., 1954, 199);

Здалеку, з-поза річки, стріляли гармати (Довж., І, 1958, 450);

Блиснуло сонце з-поза гір в зеленому саду (Крим., Вибр., 1965, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з-поза — з-по́за прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. з-поза — прий., з-за; ззовні, зокола; з-позаду. Словник синонімів Караванського
  3. з-поза — прийм., з род. в. Вказує на предмет, з протилежного чи зворотного боку якого спрямовано рух, дію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. з-поза — З-по́за, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)