з-перед
З-ПЕ́РЕД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. з-пе́ред виражають:
Просторові відношення
1. Уживається при вказуванні на об’єкт, від якого забирають, віддаляють кого-, що-небудь.
Федора прибрали з-перед барининих вікон (Мирний, IV, 1955, 236).
2. Уживається при вказуванні на об’єкт, перед яким, попереду якого що-небудь відбувається.
Переселенці розступилися і виставили з-перед себе Радивона Курдика (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 15).
Часові відношення
3. рідко. Уживається при вказуванні на час, раніше якого відбувалася певна дія.
— Я не мала відваги порівняти тебе з своєю мрією з-перед десяти років. Як змінили тебе роки, Ромо! (Вільде, На порозі, 1955, 14).
4. рідко. Уживається при вказуванні на особу, раніше за яку хто-небудь виконує певну дію.
— Я пирогів не їв,— хлипав Лейбуньо..— А хто ж з-перед тебе з’їв? (Фр., II, 1950, 82).
Значення в інших словниках
- з-перед — з-пе́ред прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- з-перед — прийм., з род. в. Сполучення з прийм. з-перед виражають: Просторові відношення 1》 Вказує на об'єкт, від якого забирають, віддаляють кого-, що-небудь. 2》 Вказує на об'єкт, перед яким, попереду якого що-небудь відбувається. Часові відношення. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- з-перед — з-пе́ред перед (ср, ст): Був винен ще з попереднього разу. З учора, з передучора, навіть з-перед тижня. Зовсім просто: не мав грошей (Нижанківський); Іди стежкою з-перед мене, мушу тебе мати на оці (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- з-перед — З-пе́ре́д кого, чого, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)