йод
ЙОД, у, ч.
1. Хімічний елемент, кристалічна речовина темно-сірого кольору з металевим блиском, яку видобувають переважно з морських водоростей.
Пахне [коло моря] канатами, рибою, йодом (Коцюб., II, 1955, 415);
По Каспійському морю, по залізницях ідуть з Туркменії в братні республіки суперфосфат і сірчана кислота, йод і бром (Ком. Укр., 5, 1966, 75).
2. Розчин цієї речовини в спирті для медичних потреб.
Перше я мазала руку йодом.., але од йоду дуже шкура злазить (Л. Укр., V, 1956, 6);
Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (Донч., VI, 1957, 15).
Словник української мови (СУМ-11)