йод
ЙОД, у, ч.
1. Хімічний елемент, кристалічна речовина темно-сірого кольору з металевим блиском, яку видобувають переважно з морських водоростей.
Пахне [коло моря] канатами, рибою, йодом (Коцюб., II, 1955, 415);
По Каспійському морю, по залізницях ідуть з Туркменії в братні республіки суперфосфат і сірчана кислота, йод і бром (Ком. Укр., 5, 1966, 75).
2. Розчин цієї речовини в спирті для медичних потреб.
Перше я мазала руку йодом.., але од йоду дуже шкура злазить (Л. Укр., V, 1956, 6);
Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (Донч., VI, 1957, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- йод — йод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- йод — Йод — iodine — *Jod — хімічний елемент, символ І, ат. н. 53; ат. м. 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском; належить до галогенів. Погано розчинний у воді, розчиняються у спирті та йодитах. Гірничий енциклопедичний словник
- йод — -у, ч. 1》 Хімічний елемент, кристалічна речовина чорно-сірого кольору з металевим блиском, що його видобувають головним чином з морських водоростей. 2》 Розчин цієї речовини у спирті для медичних потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- йод — (від грец. ίοειδής – фіалковий) хімічний елемент, символ І, ат. н. 53; кристали чорно-сірого кольору з металевим блиском; належить до галогенів. Застосовують Й. та його сполуки в медицині, аналітичній хімії, фотографії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- йод — I, хіміч. елемент з атомним числом 53; неметал; чорно-сірі кристали з металевим відблиском; здатний сублімувати; й. (у вигляді сполук) є в морській воді та (як мікроелемент) у живих організмах; його сполуки застосовують у медицині, хіміч. аналізах, у виробництві барвників; відкритий 1811 Куртуа. Універсальний словник-енциклопедія
- йод — Йод, йо́ду, йо́дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)