1. Універсальний словник-енциклопедія

йод

I, хіміч. елемент з атомним числом 53; неметал; чорно-сірі кристали з металевим відблиском; здатний сублімувати; й. (у вигляді сполук) є в морській воді та (як мікроелемент) у живих організмах; його сполуки застосовують у медицині, хіміч. аналізах, у виробництві барвників; відкритий 1811 Куртуа.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йод — йод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. йод — Йод — iodine — *Jod — хімічний елемент, символ І, ат. н. 53; ат. м. 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском; належить до галогенів. Погано розчинний у воді, розчиняються у спирті та йодитах. Гірничий енциклопедичний словник
  3. йод — -у, ч. 1》 Хімічний елемент, кристалічна речовина чорно-сірого кольору з металевим блиском, що його видобувають головним чином з морських водоростей. 2》 Розчин цієї речовини у спирті для медичних потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. йод — (від грец. ίοειδής – фіалковий) хімічний елемент, символ І, ат. н. 53; кристали чорно-сірого кольору з металевим блиском; належить до галогенів. Застосовують Й. та його сполуки в медицині, аналітичній хімії, фотографії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. йод — Йод, йо́ду, йо́дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. йод — ЙОД, у, ч. 1. Хімічний елемент, кристалічна речовина темно-сірого кольору з металевим блиском, яку видобувають переважно з морських водоростей. Пахне [коло моря] канатами, рибою, йодом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах