кабальний
КАБА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. іст. Прикм. до кабала́ 1, 2.
Велику роль у закріпаченні селян відігравали кабальні зобов’язання: за одержану позичку селяни, а іноді й козаки, нерідко зобов’язувались бути «вічними підданими» своїх кредиторів (Іст. УРСР, І, 1953, 333).
∆ Каба́льні кни́ги — рукописні книги для запису боргових зобов’язань, за якими боржник попадав в особисту залежність від позикодавця, у неволю.
2. іст. Який перебуває в кабалі (у 2, 3 знач.); підневільний, залежний, закріпачений.
Кабальні холопи.
3. перен. Укладений на дуже невигідних умовах для одного з учасників.
Кабальний договір; Кабальна концесія.
Словник української мови (СУМ-11)