кабала

КАБАЛА́, и́, ж.

1. У Київській Русі та Московській державі XIV-XVIII ст.— боргове зобов’язання (з XVI ст. у письмовій формі), що призводило до особистої залежності боржника від позикодавця.

2. Особливий вид рабства на Русі в XIV-XVI ст.— довічна залежність, що поставала внаслідок боргового зобов’язання.

Прагнення придбати знаряддя виробництва, яких бракувало, або худобу примушувало смерда йти в кабалу до феодала (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 448).

3. Повна залежність; гніт, поневолення.

Без союзу з міськими робітниками ніколи не визволиться сільська біднота від усякої кабали.. (Ленін, 6, 1949, 360);

Він був ковалевим челядником і власної хати не мав, а жив у кабалі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 516).

Значення в інших словниках

1. кабала — кабала́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кабала — Кабала. Ворожба на картах з метою передбачити майбутнє. Бесіду з моєю сусідкою, се є ясноволосою красавичкою, розпочав я про кабалу, котрій она перед обідом так цікаво приглядала ся.  Українська літературна мова на Буковині
3. кабала — (залежність) кормига, рабство, ярмо, неволя, кайдани, поневолення; (містичні уявлення) кабалістика.  Словник синонімів Караванського
4. Кабала — Це жидівська св. книга  Словник чужослів Павло Штепа
5. кабала — I -и, ж. 1》 У Київській Русі та Московській державі 14-18 ст. – боргове зобов'язання (з 16 ст. у письмовій формі), що призводило до особистої залежності боржника від позикодавця. 2》 Особливий вид рабства на Русі в 14-16 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кабала — каба́ла ворожіння на картах (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. кабала — Теософський напрям в юдаїзмі; розвинувся в XII-XIV ст., гол. чином, серед євреїв Іспанії; витоки у містичній традиції юдаїзму; спирався на теорії еманації, місіонізму, магії чисел і відшукування в Біблії прихованого сенсу; гол. твір Зогар; редукування...  Універсальний словник-енциклопедія
8. кабала — РА́БСТВО (суспільний лад, який ґрунтується на рабоволодінні); КАБАЛА́ (на Русі в XIV-XVІ ст.). Тепер величність фараони згинули, тільки рабство зосталось (Леся Українка). — Пор. нево́ля.  Словник синонімів української мови
9. кабала — Кабала́, -ли́, -лі́ (неволя)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. кабала — Кабала, -ли ж. Гаданіе по картамъ. Желех. класти кабали. Гадать но картамъ. Желех.  Словник української мови Грінченка