кабанище
КАБАНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до каба́н.
Кіндрат не вспів одскочить, як збожеволілий від болі кабанище черконув його кливаком [іклом] по нозі (Морд., І, 1958, 109).
Словник української мови (СУМ-11)КАБАНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до каба́н.
Кіндрат не вспів одскочить, як збожеволілий від болі кабанище черконув його кливаком [іклом] по нозі (Морд., І, 1958, 109).
Словник української мови (СУМ-11)