кабарга

КАБАРГА́, и́, ж. Гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу.

Далеко внизу, де починалась долина, паслася кабарга (Донч., III, 1956, 340).

Значення в інших словниках

1. кабарга — кабарга́ іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кабарга — -и, ж. Гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кабарга — кабарга́ (алтайське) рід парнокопитних тварин родини кабаргових. Поширені в Азії. Самець має мускусну залозу. Об’єкт промислу, головним чином заради мускусу.  Словник іншомовних слів Мельничука