кабарга
КАБАРГА́, и́, ж. Гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу.
Далеко внизу, де починалась долина, паслася кабарга (Донч., III, 1956, 340).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабарга — кабарга́ іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кабарга — -и, ж. Гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабарга — кабарга́ (алтайське) рід парнокопитних тварин родини кабаргових. Поширені в Азії. Самець має мускусну залозу. Об’єкт промислу, головним чином заради мускусу. Словник іншомовних слів Мельничука