1. Словник української мови в 11 томах

кабанячий

КАБА́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до каба́н.

Тричі вона помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, .. а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання (Коцюб., І, 1956, 364);

Кабанячі ікла.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабанячий — каба́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кабанячий — -а, -е. Прикм. до кабан. Кабанячі ікла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кабанячий — Каба́нячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кабанячий — Кабаня́чий, -а, -е Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341. Словник української мови Грінченка