кабардинка
КАБАРДИ́НКА¹ див. кабарди́нці.
КАБАРДИ́НКА², и, ж.
1. Народний чоловічий танець, поширений на Кавказі.
В’язні розступилися, утворилось посеред камери коло, і пішов по ньому вибивати кабардинку наш Сашко Коваль (Збан., Єдина, 1959, 158).
2. заст. У кавказців — смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами.
Аж ось у траві неначе іскра блиснула, і виявивсь, як із землі виріс, на вороному коні січовик, у червоному жупані, в кабардинці набакир (Стор., І, 1957, 334).
Словник української мови (СУМ-11)