кабась

КАБА́СЬ, я, ч. Пестл. до каба́н 1.

— Ах, ти, кабасю!.. чистої крові беркшир… (Коцюб., II, 1955, 218).

Значення в інших словниках

1. кабась — каба́сь іменник чоловічого роду, істота кабанчик  Орфографічний словник української мови
2. кабась — Кабась! меж. Призывъ свиней.  Словник української мови Грінченка