кабель
КА́БЕЛЬ, ю, ч. Електричний, телефонний і т. ін. провід, уміщений у захисну оболонку.
Всі провідники електричного струму: дріт, шини, кабелі.. роблять з чистої міді і рідше з алюмінію (Токарна справа.., 1957, 59);
Зв’язківці, вільно походжаючи по висоті, змотували кабель (Гончар, І, 1954, 53).
Словник української мови (СУМ-11)