кабінка

КАБІ́НКА, и, ж. Зменш. до кабі́на.

І я влетів з трояндами в кабінку, Де усміхався приязно ліфтер (Рильський, II, 1960, 225);

Вони зайняли окрему кабінку поближче до естради (Донч., V, 1957, 282).

Значення в інших словниках

1. кабінка — кабі́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кабінка — -и, ж. Зменш. до кабіна.  Великий тлумачний словник сучасної мови