кагат

КАГА́Т, у, ч., с. г. Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання.

Дівчата копали, обрізували гичку і складали чистий буряк в кагати (Коз., Серце матері, 1947, 107);

Картоплю-біляну З воза несем у кагати,— Аж до відлиг до весняних Буде вона зимувати (Гірник, Сонце.., 1958, 42).

Значення в інших словниках

1. кагат — кага́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кагат — -у, ч., с. г. Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кагат — Купа  Словник чужослів Павло Штепа
4. кагат — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал.  Словник синонімів української мови
5. кагат — Кагат, -ту м. Куча. Кагат кавунів, кагат соли. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону).  Словник української мови Грінченка