кадр
КАДР¹, у, ч. Окремий знімок на кіно— та фотоплівці.
Глядач засвоює на екрані загальний план за двадцять секунд і далі вимагає зміни кадру (Довж., III, 1960, 157);
// Окрема сцена або епізод із кінофільму.
Перед очима глядачів ожили кадри з тих чудових фільмів, які стали віхами на шляху радянського кіно (Рад. Укр., 18.VIII 1959, 1).
КАДР², у, ч., розм., рідко. Те саме, що кадрови́к.
[Дремлюга:] Я двадцять років на відповідальній роботі. Хто дав вам право так зі мною говорити?!.. Я — старий кадр..! (Корн., II, 1955, 345).
Словник української мови (СУМ-11)