кадр —
кадр 1 іменник чоловічого роду знімок кадр 2 іменник чоловічого роду, істота працівник рідко
Орфографічний словник української мови
кадр —
[кадр] -ру, м. (ў) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
кадр —
I -у, ч. 1》 Окремий знімок на кіно- та фотоплівці. || Окрема сцена або епізод із кінофільму. За кадром (бути, залишатися і т. ін.) — а) за межами того, що безпосередньо зображається в кіно-, телефільмі, телепередачі; б) (перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кадр —
1. (людей) склад, членство, вояцтво, урядовецтво 2. (кіна) образок, зразок
Словник чужослів Павло Штепа
кадр —
А, ч. 1. Чоловік. 2. Залицяльник. А мій кадр? Погнався кудись аж у Таллінн (Ю. Покальчук).
Словник сучасного українського сленгу
кадр —
(-а) ч. 1. мол., жрм. Особа чоловічої статі. БСРЖ, 236. 2. мол., крим. Приятель, товариш. — Зануда ти, Сашко. Все має бути ОК. Трохи потусуємось в Братиславі. Ярек — нормальний кадр (Смолоскипи, 1997, № 7). БСРЖ, 236; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 400.
Словник жарґонної лексики української мови
кадр —
(франц. cadre, букв. – рама) 1. Окремий знімок на кіноплівці. 2. К. монтажний – частина кінострічки, що фіксує окрему дію. 3. К. сценарний – виклад змісту монтажного К. в режисерському сценарії фільму. 4. Фотографічний К. – одиничне зображення об’єкта знімання, обмежене певними розмірами.
Словник іншомовних слів Мельничука
кадр —
СЦЕ́НА (окремий випадок, зображений у п'єсі, літературному творі, на картині і т. ін.), ЕПІЗО́Д, КАДР (у кінофільмі). Вихід III. Любов і Орест.
Словник синонімів української мови
кадр —
КАДР¹, у, ч. Окремий знімок на кіно— та фотоплівці. Глядач засвоює на екрані загальний план за двадцять секунд і далі вимагає зміни кадру (Довж., III, 1960, 157); // Окрема сцена або епізод із кінофільму.
Словник української мови в 11 томах