Словник української мови в 11 томах

казково

КАЗКО́ВО. Присл. до казко́вий.

Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Гончар, Таврія.., 1957, 425);

Казково красиво на Поліссі у ці зимові дні (Колг. село, 16.I 1955, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. казково — казко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. казково — Присл. до казковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. казково — НАПРО́ЧУД (у сполуч. з прикм. або присл. — викликаючи почуття замилування, здивування, захоплення), НАВДИВОВИ́ЖУ, НА ДИ́ВО, ДИВОВИ́ЖНО, НАДЗВИЧА́ЙНО, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНО, КАЗКО́ВО підсил., ФАНТАСТИ́ЧНО підсил.  Словник синонімів української мови