казнокрад

КАЗНОКРА́Д, а, ч., заст. Службовець, що обкрадає казну (у 1 знач.), привласнює державні кошти.

— Відтіля [з Дніпрельстану] його вигнали в зв’язку з викриттям компанії казнокрадів та чорносотенців (Трубл., І, 1955, 120).

Значення в інших словниках

1. казнокрад — казнокра́д іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. казнокрад — див. злодій  Словник синонімів Вусика
3. казнокрад — -а, ч., заст. Службовець, який обкрадає казну (у 1 знач.), привласнює державні кошти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. казнокрад — Злодій (скарбовий)  Словник чужослів Павло Штепа