казнокрад
КАЗНОКРА́Д, а, ч., заст. Службовець, що обкрадає казну (у 1 знач.), привласнює державні кошти.
— Відтіля [з Дніпрельстану] його вигнали в зв’язку з викриттям компанії казнокрадів та чорносотенців (Трубл., І, 1955, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казнокрад — казнокра́д іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- казнокрад — див. злодій Словник синонімів Вусика
- казнокрад — -а, ч., заст. Службовець, який обкрадає казну (у 1 знач.), привласнює державні кошти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казнокрад — Злодій (скарбовий) Словник чужослів Павло Штепа