казнокрадство

КАЗНОКРА́ДСТВО, а, с., заст. Обкрадання казни (у 1 знач.), привласнювання державних коштів.

Розвалений Денікіним Крим, з його хабарництвом і казнокрадством, став для нього тим пробним каменем, на якому він перевірив себе (Гончар, Таврія.., 1957, 579).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казнокрадство — казнокра́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. казнокрадство — -а, с., заст. Обкрадання казни (у 1 знач.), привласнювання державних коштів. Великий тлумачний словник сучасної мови