казочка

КА́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до ка́зка.

Щоб забавити дитину, почне йому баба казочку про рябеньку курочку (Мирний, І, 1949, 142);

— Ну, дітки, на рядно під грушу! Казочки послухайте! (Вишня, І, 1956, 12);

// ірон.

Наші ідеологічні вороги.. проповідують старі казочки про «чисте мистецтво», «свободу творчості» тощо (Мист., 4, 1968, 2).

Значення в інших словниках

1. казочка — ка́зочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ка́зочки  Орфографічний словник української мови
2. казочка — див. вигадка  Словник синонімів Вусика
3. казочка — -и, ж. Зменш. до казка. || ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. казочка — Казочка, -ки ж. ум. отъ казка.  Словник української мови Грінченка