Словник української мови в 11 томах

казуїстичний

КАЗУЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до казуїстики (у 1, 2 знач.).

З метою зірвати процес оборонець Штрамер навів у своїй заяві казуїстичні «аргументи» (Смолич, Після війни, 1957, 27).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. казуїстичний — казуїсти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. казуїстичний — Каверзний, крутійський, єзуїтський; З. П. демагогічний.  Словник синонімів Караванського
  3. казуїстичний — -а, -е. Стос. до казуїстики (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. казуїстичний — казуїсти́чний 1. Той, що стосується казуїстики. 2. Заплутаний, хитросплетений, крутійський.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. казуїстичний — Казуїсти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)