кайлувати
КАЙЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Відбивати кайлом.
Спершу він працював лопатником на поверхні, далі ублагав десятника і перейшов до забою кайлувати руду (Гур., Наша молодість, 1949, 90).
Словник української мови (СУМ-11)КАЙЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Відбивати кайлом.
Спершу він працював лопатником на поверхні, далі ублагав десятника і перейшов до забою кайлувати руду (Гур., Наша молодість, 1949, 90).
Словник української мови (СУМ-11)