каламутно

КАЛАМУ́ТНО. Присл. до каламу́тний.

На столі каламутно біліли дві порожні тарілки (Коцюб., II, 1955, 366);

// у знач. присудк. сл.

На серці в неї було каламутно (Гур., Життя.., 1954, 278).

Значення в інших словниках

1. каламутно — каламу́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. каламутно — Присл. до каламутний.  Великий тлумачний словник сучасної мови