Словник української мови в 11 томах

калан

КАЛА́Н, а, ч. Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер.

Вчені спостерігали, як калани, тримаючи подушечками камінь, розтрощують міцні черепашки, щоб добути звідти молюсків (Наука.., 12, 1965, 16);

Калан — дивна тварина. Довжина його трохи більше метра, а шкура досягає двох метрів (Роб. газ., 19.IV 1973, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. калан — кала́н іменник чоловічого роду, істота морська видра, камчатський бобер  Орфографічний словник української мови
  2. калан — -а, ч. Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. калан — кала́н хижий ссавець родини куницевих. Поширений у північній частині Тихого океану. Хутровий звір. Інші назви – морська видра, камчатський бобер.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. калан — Баштоподібний храм в архітектурі середньовічного В'єтнаму. На відміну від невеликого і майже неоформленого приміщення зовнішній обсяг характерний скульптурністю. Яруси збагачувалися тонкими пілястрами, рядами геометричного й рослинного орнаменту, зображеннями небесних дів (апсар).  Архітектура і монументальне мистецтво