калатальник

КАЛАТА́ЛЬНИК, а, ч. Вартовий із калаталом.

На селі десь знову заторохкали, мов із могили, тужні звуки.. калатальника, давали знати, що прийшов час спочинку (Досв., Гюлле, 1961, 37).

Значення в інших словниках

1. калатальник — калата́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. калатальник — -а, ч. Той, хто, ударяючи в калатало, б'є на сполох або подає сигнал до ранкового підйому, обідньої перерви та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. калатальник — СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст.  Словник синонімів української мови