калатнути
КАЛАТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до калата́ти 1, 2.
Ніхто не чув, як калатнув дерев’яний замок в сінешніх дверях (Фр., V, 1951, 440);
Враз при фіртці калатнув розбитий дзвоник (Коцюб., І, 1955, 287).
Словник української мови (СУМ-11)КАЛАТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до калата́ти 1, 2.
Ніхто не чув, як калатнув дерев’яний замок в сінешніх дверях (Фр., V, 1951, 440);
Враз при фіртці калатнув розбитий дзвоник (Коцюб., І, 1955, 287).
Словник української мови (СУМ-11)