калина
КАЛИ́НА, и, ж.
1. Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди.
Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину (Шевч., І, 1963, 17);
[Сербин:] Над криницею росте кущ калини, густий та темний-темний, як ніч (Вас., III, 1960, 35);
В небі місяць лине, одцвітає вечір, в лузі на калині соловей щебече (Сос., II, 1958, 90);
*У порівн. Дівчина, чорнява та рум’яна, як калина, встала, щоб вискочити на берег (Н.-Лев., III, 1956, 225).
∆ Чо́рна кали́на (Viburnum Lantana L.) — те саме, що гордови́на.
2. Ягоди цієї рослини.
Кетяги калини звисають над тинами (Руд., Остання шабля, 1959, 196).
Словник української мови (СУМ-11)