1. Словник української мови в 11 томах

калина

КАЛИ́НА, и, ж.

1. Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди.

Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину (Шевч., І, 1963, 17);

[Сербин:] Над криницею росте кущ калини, густий та темний-темний, як ніч (Вас., III, 1960, 35);

В небі місяць лине, одцвітає вечір, в лузі на калині соловей щебече (Сос., II, 1958, 90);

*У порівн. Дівчина, чорнява та рум’яна, як калина, встала, щоб вискочити на берег (Н.-Лев., III, 1956, 225).

∆ Чо́рна кали́на (Viburnum Lantana L.) — те саме, що гордови́на.

2. Ягоди цієї рослини.

Кетяги калини звисають над тинами (Руд., Остання шабля, 1959, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Калина — Кали́на іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. калина — [калина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. калина — -и, ж. 1》 Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди. Чорна калина — те саме, що гордовина. 2》 Ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Калина — слов.; 1) від загальної назви рослини — калина; 2) від гр. kallos — краса і піке — перемога (nop. чол. Калиник, Калина). Калинка, Калинонька, Калиночка, Калшщя. — Оце бігав до Кмини Кавунової по безміна, — швидко сказав учитель (В. Кучер). Власні імена людей. Словник-довідник
  5. калина — Калина сама себе хвалить, що з медом добра. Сам себе хвалить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. калина — Кущ або дерево родини жимолостевих; поширена у пн. півкулі; бл. 120 видів; в Україні 2 види: к. звичайна та к. цілолиста; має лікувальне значення; росте у вогких заростях і лісах; листки одинчасті, квітки білі, зібрані в щитки, плоди червоні; серед к. багато декоративних видів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. калина — Кали́на, -ни, -ні, -но! -ли́ни, -ли́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. калина — Калина, -ни ж. 1) раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Мет. 93. Ой у лузі на калині зозуля кувала. Мет. 97. Словник української мови Грінченка