калим
КАЛИ́М, у, ч.
1. У деяких тюркських народів — викуп, який наречений дає батькам нареченої за їх згоду на одруження з дочкою.
Батько Зуліхи хотів підправити своє господарство коштом доччиної краси і запросив за неї величезний калим (викуп) (Десняк, II, 1955, 493).
2. перен., розм. Плата за зроблену приватним чином послугу; хабар.
— Пробачте, товаришу шофер,— каже Тіберій,— може, ви гадаєте з нас добрий калим брати, то помиляєтесь. Ми на студентському бюджеті (Ю. Янов., II, 1954, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калим — кали́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- калим — (у мусулман) викуп <�за наречену>; СОВ. прибуток, вигода, зиск; хабар. Словник синонімів Караванського
- калим — -у, ч. 1》 У деяких тюркських народів – викуп, що його наречений дає батькам нареченої за їхню згоду на одруження з дочкою. 2》 перен., розм. Плата за зроблену приватним чином послугу; хабар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калим — У, ч. Вигода; хабар. Я впевнений, що вони мають гарний калим з цієї оборутки. Словник сучасного українського сленгу
- калим — ХАБА́Р (плата службовій особі за якусь незаконну послугу як підкуп), МЗДА ірон., КАЛИ́М розм., ПІДНО́С заст., ПІДНО́ШЕННЯ заст., БАЗАРИ́НКА (БАСАРИ́НКА) заст., БАКШИ́Ш розм. заст., ХАВТУ́Р заст., ХАВТУ́РА заст., ХАПТУ́РА діал. Словник синонімів української мови