1. Словник української мови Грінченка

калина

Калина, -ни

ж.

1) раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Мет. 93. Ой у лузі на калині зозуля кувала. Мет. 97.

2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. Чуб. IV. 451. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность.

3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. КС. 1898. VII. 41. Kolb. І. О5. ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. н. п. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Чуб. III. 472. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. н. п. Ой припну я коня коло калиночки. Гол. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі. Чуб. IV. 445.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Калина — Кали́на іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. калина — [калина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. калина — -и, ж. 1》 Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди. Чорна калина — те саме, що гордовина. 2》 Ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Калина — слов.; 1) від загальної назви рослини — калина; 2) від гр. kallos — краса і піке — перемога (nop. чол. Калиник, Калина). Калинка, Калинонька, Калиночка, Калшщя. — Оце бігав до Кмини Кавунової по безміна, — швидко сказав учитель (В. Кучер). Власні імена людей. Словник-довідник
  5. калина — Калина сама себе хвалить, що з медом добра. Сам себе хвалить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. калина — Кущ або дерево родини жимолостевих; поширена у пн. півкулі; бл. 120 видів; в Україні 2 види: к. звичайна та к. цілолиста; має лікувальне значення; росте у вогких заростях і лісах; листки одинчасті, квітки білі, зібрані в щитки, плоди червоні; серед к. багато декоративних видів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. калина — Кали́на, -ни, -ні, -но! -ли́ни, -ли́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. калина — КАЛИ́НА, и, ж. 1. Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину (Шевч. Словник української мови в 11 томах