калиновий

КАЛИ́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кали́на.

Калиновий цвіт і бузиновий розпускавсь там у два рази більш і дужіш (Вовчок, І, 1955, 367);

Зажеврілась [Катерина], мов калиновий кетяг, і опустила очі (Руд., Остання шабля, 1959, 232);

// Зробл. з гілки калини.

[Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! [Лукаш:] Ну, скільки ж їх? — калинова, вербова та липова,— ото й усі (Л. Укр., III, 1952, 194);

Від неї [матері] першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 54);

// Який добувається з калинових ягід.

Рука.. проти світла вся світилась наскрізь, ніби налита калиновим соком (Н.-Лев., І, 1956, 185);

// Приготовлений з ягід калини.

Калиновий кисіль.

2. Червоний, кольору калинового соку або калинової ягоди.

Молодий чоловік притиснув до себе тремтячу, зворушену дівчину, поцілував її гарячі, калинові уста (Фр., II, 1950, 71);

День побратався, нарешті, з погодою, В небо підніс калинові знамена (Мал., Серце.., 1959, 100).

Значення в інших словниках

1. калиновий — кали́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. калиновий — -а, -е. 1》 Прикм. до калина. || Зробл. з гілки калини. || Який добувається з калинових ягід. || Приготовлений із ягід калини. Калиновий кисіль. 2》 Червоний, кольору калинового соку або калинової ягоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. калиновий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. калиновий — Калиновий, -а, -е Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.  Словник української мови Грінченка