кальян

КАЛЬЯ́Н, у, чол. Прилад, яким у країнах Близького Сходу користуються курці, пропускаючи тютюновий дим крізь воду, що охолоджує та очищає його.

Прийшовся туркам до смаку Радянський сірничок: Кальян чи люлечку яку Розкурять (Василь Еллан, I, 1958, 277);

— Щасливий Ахмет, — говорили поміж себе чуруксанівці, сидячи в холодочку під повіткою чайхани і випалюючи з мідного кальяну по черзі тютюнець (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 20).

Значення в інших словниках

1. кальян — калья́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кальян — -у, ч. Прилад, яким у країнах Близького Сходу користуються курці, пропускаючи тютюновий дим крізь воду, що охолоджує та очищає його.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кальян — калья́н (перс.) прилад для куріння тютюну у східних народів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кальян — Калья́н, -на, в -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)