Словник української мови в 11 томах

калюжка

КАЛЮ́ЖКА, и, ж. Зменш. до калю́жа.

Оце повечоріє, калюжки потужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305);

В невеличких калюжках на тротуарів, збрижених вітерцем, грало сонце (Сміл., Сашко, 1954, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. калюжка — калю́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири калю́жки  Орфографічний словник української мови
  2. калюжка — -и, ж. Зменш. до калюжа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. калюжка — Калюжка, -ки ж. ум. отъ калюжа.  Словник української мови Грінченка