каліграф

КАЛІГРА́Ф, а, ч. Той, хто гарно, рівно й чітко пише; краснописець.

У рукописному примірнику «Витязя», здійсненому в середині XVII сторіччя каліграфом Мамукою Тавакарашвілі, є зображення Руставелі (Вітч., 12, 1968, 169).

Значення в інших словниках

1. каліграф — калігра́ф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. каліграф — -а, ч. Той, хто гарно, рівно й чітко пише; краснописець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Каліграф — див. Каліграф, Володимир  Філософський енциклопедичний словник
4. каліграф — Калігра́ф, -фа; -ра́фи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)