камеральний
КАМЕРА́ЛЬНИЙ¹, а, е, спец. Який виконується в кабінеті, лабораторії тощо (а не в польових умовах).
Лісовпорядження являє собою сукупність польових і камеральних робіт (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 174);
На території [Хортицького] музею має бути будинок для творчої камеральної роботи науковців (Літ. Укр., 18.IV 1967, 4).
КАМЕРА́ЛЬНИЙ², а, е, діал. Державний.
Село Н. належало до дібр камеральних (Фр., III, 1950, 42);
Державні, так звані «камеральні» ліси були продані закордонним капіталістам (Козл., Сонце.., 1957, 4).
Словник української мови (СУМ-11)