камергер
КАМЕРГЕ́Р, а, ч. У дореволюційній Росії та в деяких монархічних державах — придворний чин вищого рангу, а також особа, що має цей чин.
Василь Семенович хвастає було, що його батько в дворці був як свій чоловік; а Петро Степанович.., сам камергер, сам покуштував того дива (Мирний, II, 1954, 107).
Словник української мови (СУМ-11)