камея
КАМЕ́Я, ї, ж. Виріб із каменю або черепашки, що має художню рельєфну різьбу; уживається як прикраса (у брошках, перснях і т. ін.); брошка з такою прикрасою.
Крім сеї діадеми та ще коштовної камеї коло коміра — покрас на матроні ніяких (Л. Укр., III, 1952, 176);
То була камея. Пластинка якогось жовтуватого каменю з тонко вирізьбленим на ньому профілем жіночої голівки (Шовк., Інженери, 1956, 439).
Словник української мови (СУМ-11)