канатик

КАНА́ТИК, а, ч. Зменш. до кана́т.

Антена перетнула ніч. Упали на тонкий канатик Світи громохкі і сумні (Перв., І, 1958, 97).

Значення в інших словниках

1. канатик — кана́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. канатик — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
3. канатик — -а, ч. Зменш. до канат.  Великий тлумачний словник сучасної мови