канатник
КАНА́ТНИК¹, а, ч. (Abutilon Gaertn.). Трав’яниста однорічна рослина родини мальвових, із стебла якої видобувають грубе волокно.
Південні луб’яні культури — кенаф, джут і канатник — уперше почали сіяти у виробничих масштабах близько чверті століття тому (Техн. культ., 1956, 5).
КАНА́ТНИК², а, ч. Майстер, що робить канати; линвар, кодільник.
Словник української мови (СУМ-11)