канкан

КАНКА́Н, а, ч. Французький естрадний танець із непристойними рухами тіла.

Мені здавався часом Той її [ведмедиці] танець канканом (Л. Укр., IV, 1954, 135);

А в місті жевжики тендітні «Війни!» — кричать.. О, ми покажем вам «війни», ляльки напудрені, прокляті… Танцюйте швидше ваш канкан, його скінчить удар багнета (Сос., І, 1957, 398).

Значення в інших словниках

1. канкан — канка́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. канкан — -у, ч. Французький естрадний танець із характерним па – високим підняттям ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. канкан — (фр. cancan — галас, від canard — качка) — французький танець алжирського походження, подібний до контрдансу. Музичний розмір 2/4, темп рухливий, енергійний, Виконується з характерним викиданням ноги, високими стрибками.  Словник-довідник музичних термінів
4. канкан — канка́н (франц. cancan, букв. – плітка) французький танок. Виник на початку 19 ст. Пізніше набув вульгарного характеру.  Словник іншомовних слів Мельничука