канкан
КАНКА́Н, а, ч. Французький естрадний танець із непристойними рухами тіла.
Мені здавався часом Той її [ведмедиці] танець канканом (Л. Укр., IV, 1954, 135);
А в місті жевжики тендітні «Війни!» — кричать.. О, ми покажем вам «війни», ляльки напудрені, прокляті… Танцюйте швидше ваш канкан, його скінчить удар багнета (Сос., І, 1957, 398).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канкан — канка́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- канкан — -у, ч. Французький естрадний танець із характерним па – високим підняттям ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канкан — (фр. cancan — галас, від canard — качка) — французький танець алжирського походження, подібний до контрдансу. Музичний розмір 2/4, темп рухливий, енергійний, Виконується з характерним викиданням ноги, високими стрибками. Словник-довідник музичних термінів
- канкан — канка́н (франц. cancan, букв. – плітка) французький танок. Виник на початку 19 ст. Пізніше набув вульгарного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука