канкан
(фр. cancan — галас, від canard — качка) — французький танець алжирського походження, подібний до контрдансу. Музичний розмір 2/4, темп рухливий, енергійний, Виконується з характерним викиданням ноги, високими стрибками. Застосовувався у французькій класичній опереті (Ж.Офенбах), кафешантані та вар’єте.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канкан — канка́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- канкан — -у, ч. Французький естрадний танець із характерним па – високим підняттям ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канкан — канка́н (франц. cancan, букв. – плітка) французький танок. Виник на початку 19 ст. Пізніше набув вульгарного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
- канкан — КАНКА́Н, а, ч. Французький естрадний танець із непристойними рухами тіла. Мені здавався часом Той її [ведмедиці] танець канканом (Л. Укр., IV, 1954, 135); А в місті жевжики тендітні «Війни!» — кричать.. Словник української мови в 11 томах